Когда не хватает слов

[klimolya]

kladbische

І стала ніч.
Холодний день зомлів,
І захід кров’ю вилився на плити.
Скінчилися слова. Не стало слів.
Такий вогонь сльозами не залити.
Ковтаючи солоне, у імлі
Дивлюсь, не вірю, та дивлюся знову,
Як прах від праху рідної землі
Вбиває один одного. І мову
Мені відбило. Плачу. Не зважай…
Почервоніли плити мармурові.

Моя земля не пробачає крові,
Посіяв вітер? Буде і врожай.